Мій досвід

 Тема досвіду: Акмеологічна стратегія формування  пізнавальної активності та творчої самостійності учнів на уроках біології та географії.

        Дати дітям радість праці, радість успіху у           навчанні, збудити в їхніх серцях почуття

        гордості, власної гідності - це перша      

        заповідь вчителя.                                                                                       В.Сухомлинський

Актуальність досвіду.

Маленьке пшеничне зернятко, посіяне в родючий грунт, проростає, розвивається та врешті в решті-решт, досягаючи вершини свого розвитку,  стає сильним, міцним колосом. Маленька людина, з перших кроків свого життя розвивається в різних напрямках життєдіяльності, прагнучи досягти вершин в професійній діяльності, особистому житті, задовольнити свої матеріальні та духовні потреби.

Щоб зернятко перетворилося на колос потрібні відповідні умови: волога, сонячне тепло, тощо. Щоб сучасна людина досягла життєвого успіху їй треба бути  творчою, креативною, самостійно мислячою особистістю, яка генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, володіє комунікативними здібностями, і вміє самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Основним фактором, передумовою розвитку такої особистості є пізнавальна активність - самостійна, ініціативна діяльність дитини, спрямована на пізнання навколишньої дійсності й зумовлена необхідністю розв'язання пізнавальних завдань, що постають перед нею у конкретних ситуаціях.

Акмеологічна стратегія формування пізнавальної активності сприяє  досягненню  вершин в розвитку індивідуальності учня створенню передумови і умови оптимального онтогенезу і соціогенезу зростаючої людини.

Провідна ідея.

Українська мудрість стверджує: «Можна привести коня до водопою, але пити воду кінь повинен сам». Дії вчителя на сучасному уроці полягають в тому, щоб поступово за допомогою розробленої системи методів,  прийомів і вправ розвивати пізнавальну активність та творчу самостійність учнів, підготувати підґрунтя для досягнення «акме» - багатовимірного  стану людини, що характеризує, наскільки вона відбулася як громадянин, фахівець своєї справи, як особистість.

Таким чином, стверджую, акмеологічна стратегія формування пізнавальної активності та творчої самостійності учнів на уроках біології та географії сприяє досягненню вершин в навчанні та розвитку учнів, що сприяють створенню фундаменту зрілої особистості і подальшого професіоналізму.

Теоретичне обґрунтування.

Проблема формування пізнавальної активності,  постійного розвитку особистості  має давні корені. Ще видатний французький філософ, педагог, письменник Жан-Жак Руссо розвинув теорію вільного виховання, пройняту великою любов'ю до дитини, турботою про її природний розвиток.

В. А. Сухомлинський слідом за Ф. Ф. Корольовим і М. А. Даниловим застосував системний підхід до проблеми виховання всебічно розвиненої особистості.  

С. Ф. Русова була впевнена, що вивчення дітей, їх розвиток  слід проводити не з метою селекції, а для визначення міри допомоги дитині в  процесі  самовдосконалення своєї особистості формування  у  неї почуття віри у себе, свої можливості. Всі ці ідеї знаходять свій розвиток у розробці технологій особистісно зорієнтованого виховання, концептуальні засади якого розробляються академіком І.Д.Бехом. Вітчизняні  та зарубіжні  науковці-акмеологи, а саме Б.Г.Ананьєва, В.М.Максимова,  Г.А.Дмитренко, О.Я.Савченко, В.М. Мадзігон вважають  важливим завданням акмеології з'я сування того, що повинно бути сформовано в людини на кожному віковому етапі в дитинстві і юності, щоб вона змогла успішно реалізувати свій потенціал. Цікавим є дослідження В.О. Коротаєвої щодо типів  пізнавальної активності школяра та її розробки щодо  тактики та стратегії  роботи педагога  в формуванні пізнавальної активності.

Технологія досвіду.

На мою думку, саме природничі науки зокрема «Біологія» та «Географія» мають величезний потенціал для формування пізнавальної активності та творчої самостійності учнів, оскільки їх специфіка дозволяє приділити певну кількість часу розвитку мислення, звернути увагу на саморозвиток дитини, визначити індивідуальні потреби та нахили учнів, знайти підхід до кожного й тим самим сприяти досягненню вершин в розвитку індивідуальності кожного учня.
Головне завдання своєї педагогічної діяльності вбачаю в тому, щоб не "донести", "пояснити", "показати" учням, а організувати спільний пошук розв’язання завдання, яке постало перед ними, створити умови сприятливі для розвитку пізнавальної активності та творчої самостійності кожного учня в акмеологічному просторі уроку.

Важаю, що акмеологічний простір уроків спонукає учнів спробувати себе в різних видах творчої діяльності, сприяє самовизначенню дітей, розвитку їх творчого потенціалу, вчить адекватно переживати кожен вдалий крок на цьому шляху, сприяє досягненню вершин в навчанні та розвитку учнів. На мій погляд формування пізнавальної активності та творчої самостійності учнів не можливе без створення ситуації успіху. Акмеологічна стратегія розвитку дитини має чітко визначений кінцевий результат – це життєвий успіх людини.

Пропоную модель розвитку успішної особистості

« Паросток успіху, або  Від зернятка до плоду!» 
(Додаток)

Ще в початковій школі дитина отримує певні знання, вміння та навички, які в середній школі є зернятками, підґрунтям для подальшого розвитку пізнавального інтересу учнів. Формуючись і розвиваючись, пізнавальний інтерес переходить ряд етапів, які належить враховувати у роботі з дітьми.

1й етап. Проростання (робота над собою).

Як для проростання зерна потрібні тепло, вода та інші чинники, так і для паростка успіху дитини потрібні певні умови. 
           

                                                 «Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.                                                    «Він може!»- повинен нагадувати колектив.
                                                 «Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

                                                                                                                   В. Шаталов

На першому етапі пізнавальний інтерес має споглядальний характер, характеризується нестійкістю вольових зусиль школяра, відсутністю в учнів інтересу до поглиблення знань, відсутність питань типу: «Чому?». Переважає емоційний компонент. 

Задачі вчителя: пробудити та утвердити в учня віру в себе, зацікавити дитину, викликати інтерес, позитивну емоційну реакцію на пізнавальні ситуації.

Очікувані результати: впевнена у собі особистість,  яка адекватно сприймає труднощі та намагається їх долати, має стійкий інтерес до навчання.

А починається розвиток упевненості в собі з самопізнання та самоаналізу (внутрішня діяльність): усвідомлення власних чеснот та недоліків, здібностей, формування критичного ставлення до себе.

Роль вчителя: підбадьорити, заохочувати спроби вираження активної життєвої позиції учнів, стимулювати розвиток вольових якостей дітей, знайти в кожній дитині ті зернятка, які сприятимуть її розвитку, заохочувати учнів до презентації їхніх здібностей та створювати відповідну творчу, доброзичливу атмосферу в класі.

Засоби впливу на процес формування пізнавального інтересу: «Здивуй!», «Вірю, не вірю!», «Чарівна скринька», «Відстрочена відгадка», звертання до життєвого досвіду дітей, пояснення, запитання-доказ, проблемні запитання, дидактичні ігри, ігри-головоломки, експерименти.

2й етап. Ріст (зусилля). 

Після проростання паросток починає рости, на ньому з’являються перші справжні листочки. З кожним новим днем він стає міцнішим, завдяки своєму вмінню до адаптації.

Незнання не соромно, соромно не прагнути до знань.
 Бенджамін Франклін

Ми вчимося, коли ми щось робимо.

Джордж Херберт 

Паростки внутрішньої діяльності людини є фундаментом для зовнішнього боку життя – її вчинків. Тому умовою досягнення успіху є певні цілеспрямовані, усвідомлені дії. Другий етап характеризується прагненням учня пізнати зв'язки між явищами і процесами, оволодіти способами застосування знань у змінених умовах. Переважає інтелектуальний компонент.

Задачі вчителя: активізувати мислення, пам'ять, уяву дітей; вчити зосереджувати увагу; вчити аналізувати ситуацію; розвивати інтелектуальне спрямування дій; організувати самоосвітню діяльність учнів.

Очікувані результати: позитивне ставлення дитини до пізнавальної діяльності, орієнтації на саморозвиток.

Засоби впливу на процес формування пізнавального інтересу: діалог, дидактичні, розвивальні ігри, інтерактивні технології «Учень - учневі», «Навчаючи - учуся», «Коло ідей», досліди, проблемні запитання, ситуації пізнавальних утруднень, мультимедійні технології, складання конспектів.

Роль вчителя - скеровую зусилля учнів у таких сферах:

    1. Створюю так звану проблемну ситуацію, викликаю в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учням доводиться докладати зусилля для пошуку відповіді на запитання. (Додаток)
   2. Заохочую учнів до використання сучасних інформаційних технологій, щоб поділитися з колективом своїми «відкриттями». «Відкриття» - це відповіді на проблемні запитання, невеличкі повідомлення або доповіді, необхідна умова яких цікава розповідь та наглядність. Це мотивує дітей підбирати ілюстрації, створювати мультимедійні презентації. (Додаток) (Додаток)

   3. Вчу учнів складати опорні конспекти. Основна вимога, яку я пропоную учням: «Мінімум слів при максимумі інформації». Вміння складати опорні схеми має неоціненне значення при підготовці домашнього завдання та для повторення матеріалу перед контрольними роботами. Систематичне використання опорних конспектів сприяє розвитку пізнавальної активності, дозволяє створювати між учителем і учнями атмосферу співпраці та взаємодії, учить взаємоконтролю і самоконтролю, умінню самостійно здобувати знання та узагальнювати їх. (Додаток)

Певні цілеспрямовані, усвідомлені дії учнів починають приносити результати: формуються нові уміння та навички (листочки паростка), стає можливим перехід на інший рівень розвитку.

3й етап. Період цвітіння та плодоношення (творчість).

Коли рослина досягає певної зрілості, на ній з’являються квіти. Вони необхідні рослині для нового етапу розвитку, а людям приносять насолоду, покращують настрій, дарують наснагу творчості.

Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту,  особливий зв'язок між інтелектуальним життям особистості і прояви  її сил в активній  діяльності. 

                                            В.Сухомлинський                                                               

Третій етап характеризується інтересом і прагненням не тільки проникнути глибоко в сутність явищ та їх взаємозв'язків, але і знайти для цієї мети новий спосіб. На цьому етапі задачі вчителя:  розвивати ініціативність, наполегливість, здатність долати труднощі, сприяти  творчому розвитку учнів.

Очікувані результати: уміння учнів генерувати ідеї, спланувати та організувати свою діяльність, тощо.

Діяльність вчителя  направлена на  стимулювання творчості учнів,  використання інтерактивних методів, проведення нестандартних уроків, організація дослідницької роботи. На мою думку творчість це одна з основних потреб людини, тому на уроках творчі завдання стали традицією. (Додаток)

Засоби впливу на процес формування пізнавального інтересу: евристичний метод, експерименти та дослідницька робота, дидактичні ігри, метод проектів, мультимедійні технології, складання кросвордів, вікторин, тестів, загадок, віршів, описів  з помилками, тощо. 

Робота над собою, самоосвіта та творчість приносять свої плоди → успіх учня!!!   

Є успіх – є бажання навчатися.           

В. Сухомлинський

Кожен із нас свідомо чи підсвідомо потребує визнання. Навіть якщо, працюючи над собою, цілеспрямована людина досягає значних результатів, переживання успіху на самоті не є повним і не дає стільки позитивних емоцій, як визнання цінності її здобутків оточуючими. Презентація власних творчих робіт дає змогу учням переживати на уроці моменти успіху, звичайно, за умови визнання цінності діяльності дитини вчителем та однолітками. 

Апробація та результати.

Досвідом, набутим протягом останніх років, охоче ділюся з колегами на сторінках власного сайту та блогу, на педрадах, шкільному та міських методичних об’єднаннях, приймаю активну участь в семінарах, проводжу майстер класи. Діяльність висвітлюється в науково-методичних виданнях, інтернет-ресурсах. (Додаток) (Додаток)

Впровадження даної системи роботи привело до наступних результатів:

1.Збільшення кількості учнів з високим та достатнім рівнем навчання. (Додаток)

2.Результативність ЗНО та ДПА. (Додаток)

3.Результативність участі учнів в конкурсах та предметних олімпіадах різного рівня.    (Додаток)

4.Учні вивчають біологію та географію із задоволенням, усвідомлено займаються самоосвітою (про це свідчать якісні характеристики та щорічне збільшення кількості рефератів, проектів та презентацій, створених учнями). (Додаток)  (Додаток)

5.Діти виражають себе у творчості (банк творчих робіт в кабінеті постійно поповнюється).    (Додаток)

Стійка динаміка якості знань учнів є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність акмеологічної стратегії формування  пізнавальної активності та творчої самостійності учнів на уроках біології та географії.

Додатки:

1. Конспект уроку в 9 класі на тему "Імунітет", презентація

2. Конспект уроку в 9 класі на тему "Будова та робота серця", презентація

3. Конспект урока "Бесполое размножение", презентация

4. Опорні конспекти з біології на тему "Сенсорні системи".


5. Внеклассное мероприятие "Земля наш общий дом", презентация
6. Экологическая игра  "Экологика", презентация, видео
7. Внеклассное мероприятие"Умники и умницы", презентация